Жити в смітті, або чому нам байдуже ?
Місто – переповнене сміттям та брудом, місто, яке потерпає від людських справ…
В один із спекотних, весняних днів я йшла повз свого будинку та насолоджувалася красою пишних дерев та яскраво-зеленою травою. Раптом, я відчула різкий, смердючий запах, який не дав мені просто пройти далі. Я вирішила з’ясувати у чому справа. За старою, покинутою будівлею, де раніше була кав’ярня, я побачила велику купу сміття. В ній було, здається, все: порожні консервні банки, харчові відходи, скляні пляшки, старі журнали та газети, битий посуд, обгортки та упаковки, старий одяг та інколи зустрічалася несправна побутова техніка. Поряд на сонці грілися безпритульні коти та собаки, деякі з них намагалися відрити в тій купі бодай щось поїсти. Люди проходили повз, їм було байдуже до всього цього. Мені стало прикро що на вулицях нашого міста утворилися смітники і нікому немає діла до цього. Сподіватися на допомогу влади немає сенсу. Як відомо, недільні суботники, яким вже за традицією сприяє весна, не дають вагомих результатів. Однією з найбільших проблем містян є покинуті будівництва, адже саме вони становлять велику загрозу для міста. Ці території є місцем для накопичення побутових, промислових, сільськогосподарських, будівельних, споживчих та радіоактивних відходів. Найбільша біда в тому, що за цими площами ніхто не слідкує. Нікому невідомі смітники виникають через нестачу місця на офіційних сміттєзвалищах. Цікавлячись цим питання, я прочитала багато праць науковців та журналістів щодо цього. Одні з кращих порад, які б допомогли вирішити це питання дала Анастасія Грендяєва в статті «Сміття завойовує світ». Деякі з них – це компосування, спалювання, переробка, вивезення та реутилізація макулатури. Звичайно, простіше написати поради ніж вирішити проблему, але хіба не треба спочатку знати її вирішення, а вже потім починати діяти?
Інші поради, які я знайшла у вільній мережі інтернет були зовсім недоцільними, ба навіть більше сприяли погіршенню екології. Це такі методи як захоронення сміття – при цьому всі відходи просто закопують в землю чи викидають на поверхню посипаючи грунтом. Шкода, що такі методи досі діють, але ніхто не враховує впливу цього методу на подальший кругообіг води, та які шкідливі речовини потрапляють до її ресурсів.
Ми – господарі планети. Інше питання постає в тому, які саме господарі. Всі екологічні проблеми впроваджує людство, але ми можемо значно зменшити кількість власні побутові відходи. Наприклад, пластикові пляшки можна замінити скляними та використовувати більш тривалий час, замість поліетиленових пакетів використовувати паперові, які потім можна будет здати на реутилізацію.
Саме від нас залежить подальше життя та розвиток на планеті. Вже за звичку, ми ставимося до оточуючого байдуже, навіть якщо це варте уваги. Справа не тільки у побутових відходах, які ніхто не прибирає, справа в нас! Як можна шукати кращого життя серед власного багна? Ми вказуємо на проблеми інших, в той час не бачимо що за нашими спинами. Є такий вислів, що говорить: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». Можливо цей вислів стосується не лише наших дій, а й думок?
